Перша допомога при кровотечі: практичні поради наших інструкторів

Коли кров залишає тіло швидше, ніж серце встигає її перекачувати, життя може обірватися за лічені хвилини. В умовах країни, яка переживає війну, кожен цивільний, хто вміє зупинити кровотечу, стає потенційним рятівником. Волонтери ініціативи Перемога Бориспіль навчили сотні сусідів, водіїв і медиків домедичній допомозі, і їхнє головне послання просте: той, хто першим опиняється поруч із пораненим, несе на собі найбільшу відповідальність.

Протоколи, наведені нижче, укладено на основі курсів, які проводять наші інструктори, і доповнено практичними спостереженнями бойових медиків із передової. Вони розраховані на людей без медичної освіти й використовують лише те, що можна знайти в багажнику автомобіля, шухляді на кухні чи стандартній аптечці. Запам'ятайте послідовність, відпрацюйте рухи до автоматизму й довіряйте своїм рукам, коли настане мить.

Чому зупинка кровотечі — це питання хвилин

Людина може втратити стільки крові, що увійде в незворотний шок, за три-п'ять хвилин після пошкодження великої судини. Кровотеча залишається провідною запобіжною причиною смерті на полі бою, і та сама статистика стосується ДТП, виробничих травм і побутових випадків. Швидкість реакції важливіша за витонченість техніки. Саме перша дія — і те, чи виконується вона без вагань — визначає результат значно більше, ніж подальше втручання в стаціонарі.

Навчальні програми скрізь наголошують на так званому «золотому вікні». Упродовж цього короткого проміжку натискання на рану або правильно накладений турнікет здатні зберегти мозковий кровообіг і підтримати роботу серця, доки хірурги переймуть естафету. За межами цього вікна каскад шоку, ацидозу й коагулопатії стає дедалі важче звернути з кожною хвилиною. Хороша новина в тому, що прийоми досить прості, щоб опанувати їх за одне заняття.

Розрізняють три категорії зовнішніх кровотеч, і кожна потребує дещо іншого підходу. Розпізнавання їх за лічені секунди рятує від застосування неправильного методу й марнування дорогоцінного часу. Нижче — стисле порівняння, яке команда Перемоги Бориспіль використовує під час брифінгів, із колонками, що дзеркально повторюють кишенькові картки слухачів курсу.

Ця таблиця — лише підказка для пам'яті, не заміна практиці. Інструктори наполягають, щоб кожен учасник відпрацював прийоми на тренувальному манекені щонайменше один раз: м'язова пам'ять спрацьовує лише тоді, коли тіло вже виконало рухи.

Пряме натискання та тампонада рани

У випадку венозної та капілярної кровотечі прямий тиск є робочою конячкою польової медицини. Щільно притисніть до рани чисту тканину, марлю чи навіть складену футболку. Не піднімайте пов'язку, щоб перевірити, чи зупинилася кров — це руйнує кров'яний згусток і відновлює потік. Утримуйте сталий тиск щонайменше десять хвилин, перш ніж послабити, і додавайте нові шари зверху, якщо кров просочується крізь перший.

Коли рана глибока, вузька або розташована в пахвині, пахвовій западині чи на шиї, самого тиску замало. Наступний крок — тампонада рани: візьміть довгу стрічку гемостатичної марлі, щільно заштовхайте її в порожнину пальцем, доки вся рана не заповниться, а потім сильно притисніть зверху. Кровотеча з тампонованої рани сповільнюється за лічені секунди, а марля створює поверхню для закріплення факторів згортання.

Якщо гемостатичної марлі немає, майже так само добре працює звичайна стерильна марля, якщо її утрамбувати щільно. Ключовий параметр — щільність: кожен шар має торкатися тканини, щоб не лишилося порожніх каналів, крізь які витікатиме кров. Після тампонади обмотайте кінцівку еластичним бинтом, аби підтримати рівномірний тиск під час транспортування.

Турнікети описані далі в окремому розділі, бо вони заслуговують на це, але правило, що поєднує обидві техніки, таке: якщо прямий тиск можливий і дієвий, застосовуйте його першим; турнікети залишайте для ситуацій, де тиск не спрацьовує або кінцівка пошкоджена настільки, що тампонада неможлива. Вагання коштують крові, а кров у польових умовах не замінюється.

Як правильно накласти турнікет

Сучасний турнікет — це однорукий пристрій, створений для зупинки артеріального потоку в руці чи нозі. Інструктори Перемоги Бориспіль під час занять пропагують правило «високо й щільно»: у сумніві накладайте стрічку якомога ближче до тулуба, бо все, що нижче першого накладання, усе одно втратить кровопостачання. Після цього обертайте стержень-вороток, доки кровотеча не зупиниться повністю, зафіксуйте його в тримачі й занотуйте точний час накладання.

Уникайте розміщення турнікета над суглобом, над кишенями одягу чи на нижньому передпліччі або литці, де кістки перешкоджають повному стисканню. Якщо фабричного пристрою немає, можна скористатися трикутною косинкою й міцною палицею як імпровізованим варіантом, але пам'ятайте, що такі турнікети менш надійні й потребують постійного контролю. Послаблюйте вороток лише за вказівкою медичного працівника — ніколи самостійно.

Серед частих помилок — передчасне послаблення стрічки заради «перевірки» рани, накладання пристрою поверх годинника чи телефона, а також забуття записати час. Час має значення, бо медичні бригади мають знати, скільки годин кінцівка була без кровообігу; зазвичай безпечним порогом вважають дві години до настання незворотних уражень нервів. Запишіть час на лобі постраждалого маркером, на шматочку пластиру чи просто повідомте його приїжджій бригаді. Для тих, хто хоче підтримати цю роботу, наша сторінка діяльності містить розклад тренувань і список потреб.

Ознаки внутрішньої кровотечі

Не всяка кровотеча помітна назовні. Людина, яка отримала удар у живіт, впала з висоти чи перебувала в епіцентрі вибуху, може кровоточити всередину без жодної краплі на шкірі. Насторожують блідість або синюшність шкіри, холодний піт, часте й поверхневе дихання, сплутаність свідомості й дедалі слабший пульс. Живіт може здуватися й ставати твердим на дотик, а постраждалий скаржитиметься на сильний біль, що не відповідає розміру жодного зовнішнього синця.

Жодна польова техніка не зупиняє внутрішню кровотечу остаточно. Єдино правильна дія — зігріти постраждалого, покласти його рівно з дещо піднятими ногами, якщо наростає шок, і якомога швидше викликати професійну допомогу. У разі блювання поверніть голову набік, щоб дихальні шляхи залишалися вільними. Не давайте їжі чи води, навіть коли людина просить — пізніше може знадобитися наркоз, а наповнена травна система ускладнює операцію.

Діти, люди похилого віку й ті, хто приймає розріджувачі крові, погіршуються швидше за здорових дорослих. У разі сумнівів лікуйте симптоми й кличте допомогу, адже внутрішня кровотеча — один із небагатьох станів, де навіть досвідчені медики покладаються на візуалізацію, а не на огляд.

Помилки, які коштують найдорожче

Паніка породжує прості уникнені помилки. Найчастіша — спроба витягти вбитийний уламок, скажімо, осколок чи ніж. Стороннє тіло часто закорковує судину; висмикнувши його, можна вивільнити смертельну кровотечу. Натомість обкладіть предмет марлею й зафіксуйте об'ємною пов'язкою, щоб він не зміщувався під час транспортування.

Ще одна дорога помилка — припущення, ніби маленька рана не може бути небезпечною. Колотий отвір поблизу стегнової артерії може кровоточити так само рясно, як і широка рвана рана. Ставтеся серйозно до будь-якого пошкодження, особливо спричиненого вибухами, бо вхідний отвір може бути крихітним, а внутрішнє ураження — значним. Опіки, ударні хвилі й травми стискання також приховують внутрішню кровотечу за оманливо спокійною шкірою.

Нарешті, багато перехожих забувають викликати допомогу, перш ніж рятувати постраждалого. Ланцюг пріоритетів простий: переконатися в безпеці, зателефонувати в екстрені служби, діяти на рану. Найкращий турнікет втрачає сенс, якщо ніхто не знає, що поранений лежить узбіччя. Відпрацюйте послідовність виклику на своєму телефоні заздалегідь, щоб номери, гучний зв'язок і геолокація були знайомими до моменту, коли станеться надзвичайна ситуація.

Дії після зупинки кровотечі

Щойно кровотеча під контролем, постраждалий потрапляє у крихке вікно. Укрийте його ковдрою чи курткою, стежте за диханням і свідомістю кожні кілька хвилин і будьте готові відновити тиск, якщо пов'язка просочиться. Не знімайте турнікет самотужки — лише медичні фахівці вирішують, коли безпечно відновити кровообіг.

Якщо ситуація пов'язана із зоною бойових дій чи завалом, професійна евакуація може тривати довше, ніж очікується. Приготуйте запасні пов'язки, плануйте на наступну годину й залишайтеся з постраждалим до прибуття бригади. Волонтери часто нагадують слухачам курсів: домедична допомога — не спринт, а естафета, де кожна ланка передає паличку наступній. Зафіксуйте час, виконані дії й будь-які зміни свідомості, щоб приймаючі медики мали чітку хронологію.

Психологічна підтримка також має значення. Поранений, який чує спокійні інструкції й відчуває впевнену руку на плечі, стабілізується швидше, ніж той, кого залишили самого в страху. Говоріть тихо, оголошуйте кожен крок перш ніж його виконати й орієнтуйте постраждалого: скажіть, де він, що сталося й що допомога вже в дорозі. Маленькі жести не дають шоку перерости в паніку.

Графік найближчих тренувань і форма запису доступні на сторінці запиту на допомогу, де можна подати заявку на навчання для свого підрозділу чи громади. Додаткові матеріали, зокрема корисні розбори кейсів та поради від волонтерів, зібрані в нашому блозі, де можна знайти ще більше практичних нюансів.

Конкретний наступний крок — відкрити сторінку тренувань і забронювати одне місце для себе або для когось із близьких на найближчий вівторок.